Відносини народу й держави в романі А. Н. Толстого «Петро Перший»

Колекція творів: Відносини народу й держави в романі А. Н. Толстого «Петро Перший»

Проблема взаємин народу й держави — це вічна проблема Росії. Звичайно ж, що видає-ся письменник А. Н. Толстой не міг обійти її у своєму твор-честве. Адже кожний талановитий письменник — завжди частина свого народу, і ця проблема стає для нього й особистою проблемою

А. Н. Толстому довелось жити й творити в дуже працю-ний і суперечливий період нашої історії, коли проблема взаємин народу із владою придбала небувалу гостроту. У цьому плані правомірно обра-щение письменника до джерел, до нашої історії. Адже по-нять і осмислити минуле — значить зрозуміти й осмис-лити й сьогодення, і майбутнє

Епоха петровских реформ, корінних преобразова-ний життя Росії початку XVIII століття, як не можна краще допомагає зрозуміти всю сутність цієї вічної проблеми в умовах нашої країни. Втіленням творчого за-мисла А. Н. Толстого став історичний роман «Петро Перший». Тема взаємин народу й держави виразно проступає буквально на перших сторінках роману. Цар умер, починається неясний час. І в раз-говорі мужиків у дорозі звучить тривога за долю Ріс-Ці, за їхню власну долю. Адже народ росіянин не мислить себе окремо від Батьківщини, майбутнє країни — це й майбутнє народу. Усі чекають змін, упевнені в їхній неминучості, але народ боїться цього. Народ не знає, з ким йому йти, куди йти. Він не має вирішального голо-са в рішенні своєї долі. Прихильники царівни Софії вміло штовхають народ проти прихильників Петра. Сцени бунту, жорстоке вбивство Матвєєва, що залишило такий глибокий слід у душі маленького Петра, ще раз обнажа-ют всю безглуздість і нещадність боротьби задер-ганних плутаниною людей, що страшаться майбутнього

Росте молодий цар, росте й невдоволення народу правителькою Софією й князем Василем Голици-Ним. На шляху до перетворень Петро бачить свою опо-ру в народі. Виходець із народу Алексашка Меньшиков стає головним його помічником:

З дітей селян і посадских людей Петро форми-рует свою потішну гвардію, Преображенський і Рє-Меновский полки, які згодом славно послові-жатий цареві й Батьківщині. Придя до влади, Петро починає реформи. Він діє жорстоко, навіть занадто жесто-до, реалізує свої задуми не враховуючи думки народних мас. Петро насаджує звичаї, далекі російському народу, і народ стихійно протестує. Таким протестом з’явився

Стрєлецький бунт. Причиною бунту стало насамперед нерозуміння народом політики пануючи, неприйняття тих методів, якими він користувався. Жорстока распра-ва над стрільцями є яскравим прикладом того, що го-сударство як і раніше не хоче бачити душі народної, як і раніше вважає його сліпим знаряддям у своїх руках. Якщо народ не розуміє реформ, проведених государ-ством, це завжди обертається насильством, жестокос-тью, кров’ю

Зовсім інша сторона взаємин народу із вла-стью з’являється перед нами в описі війни, що веде Росія зі шведами. У цих сценах на перший план виступає патріотизм народу, його стійкість, спосіб-ность принести себе в жертву на благо Батьківщини. У ці-те моменти зникає пропасти між народом і госу-дарством. Держава стає — частиною народу

Цар Петро зливається зі своєю армією. Він допомагає своїм солдатам тягти пушки й візки під час пері-ходів, перебуває в самій гущавині бою. Цар воює простим бомбардиром. Протистояння ні, немає госу-даруючи і його слуг. Є тільки російський народ — єдиний, могутній, що розкриває всі свої кращі якості. Не-Дивлячись на першу поразку під Нарвою, уже через лічені роки російська армія розбиває непереможні корпуси шведів. І вустами пануючи саме народ дає гнів-ную одповідь фельдмаршалові Отильви, що не ж-гавкає бачити дисциплінованості й боєздатності в російському воїнстві. Сцена облоги Нарви демонстриру-ет повне єднання влади з народом, приведшее до остаточної перемоги

И глибоко символічно, що саме Меньшиков, ви-ходец із народних мас, придумав військову хитрість, що дозволила взяти казавшуюся неприступної міцність Нарву. Відвоювавши у шведів устя Неви, Петро вирішує стро-ить тут нову столицю

Будівництво Петербурга зажадало колоссаль-них сил і напруги російського народу. Основна трагедія в тім, що влада знову бачить у народі лише середовищ-ство, лише знаряддя для втілення своїх задумів. Це обертається незлічимими стражданнями, загибеллю сотень людей, новим протистоянням народу й пануючи. Влада знову не знаходить іншого засобу реалізації сво-їхніх планів, крім насильства. Петербург росте на борошнах, на костях тисяч каторжан і кріпаків. Тут дуже характерний образ каторжанина Федьки Умийся Брудом. Разом з ним автор протестує проти сваволі улас-тей, уседозволеності, відносини до людей як до вин-тикам державної машини

Відносини між народом і державою в нашій країні дуже суперечливі. Правдивий художник Толстої показав їх у різноманітті, у всієї сложнос-ти. Автор роману «Петро Перший» вирішує для себе про-блему взаємин народу й влади однозначно. Він заперечує насильство держави над народом, чим би воно не виправдувалося

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам