Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна

Колекція творів: Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна

Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорні й російська сати-рическая літературна традиції

У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панів-ствующий клас, явно підкреслює тупість, лінь, неспосіб-ность правлячої верхівки мислити й працюватися

У казках Салтикова-Щедріна відсутній положитель-ний герой, навіть в “Повісті про те, як один мужик двох генералів прокормив” мужик, що вміє працювати, про-виявляє кмітливість, ніяка ситуація не може загнати в його глухий кут, – не є тим героєм, що повинен бути прикладом. А чому? Тому що він завжди готовий підкоряти-ся, працювати на той, хто того не заслуговує, він безразли-чен до самого себе, своєму “я”, готовий гнути спину під по-стоянними докорами ледачих і легковажних генера-лов. Він не може оцінити свою працю. Чому ж тоді два нікчемних чоловіки повинні цінувати його?

Росіянин мужик заслуговує того, що “заробив”: ” рюм-ку горілки так п’ятак срібла”.

У казках Салтикова-Щедріна в образах звірів изобра-дружини людські пороки. Наприклад, в “Премудрому піску-ре” столітній піскар, що прожив своє життя на самоті, нікому не довіряв, боявшийся всіх і вся, так і не ре-шився хоча б раз зробити який-небудь вартий учинок, він, хворий і вмираючий, без друзів і рідних, що безглуздо прожив життя, зникає невідомо куди. А чи жив вооб-ще коли-небудь цей піскар? Ніхто з ним не спілкувався, не бачив його, ради “премудрого” нікому не потрібні. Його життя пройшло сіре й унило, і прожити сто років, зарившись у соб-ственной норі, нікому не цікаво. Нехай життя протече бурхливо, яскраво, цікаво, але краще загинути в зубах щуки, знаючи, що про тебе хто-небудь зітхне або заплаче. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін при-держивается традиційних амплуа: Ведмідь-Воєвода в не-го – майор, Осел – радник, Зозуля – ворожка, По-пугаи – блазні, Сорока-Злодійка – ключниця, Дятел – учений-літописець, Соловей – співак і т.д. Його звірі полнос-тью асоціюються з “професією”, закладеною природою й людським сприйняттям

Сатирик сміється над пороками суспільства, які устраи-вают це ж суспільство, над навколишньою дійсністю, що реальна й зовсім не викликає сміху

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания