ПОДВОЄННЯ БУКВ

НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБIГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКIВ

Поданi слова розiбрати за будовою. На межi яких частин слова можуть збiгатися звуки? Зробити звуковий запис слiв.

Беззоряний, беззубий, стiнний, годинний, пiднiсся, розрiсся.

Утворити вiд поданих слiв новi слова на – ний (-нiй). На межi яких частин слова збiгаються звуки?

Осiнь, цiна, кiнь, лимон, будень, день, балкон, ячмiнь, закон.

Словниковий диктант. Розібрати слова за будовою.

Вiддалений, вiдданiсть, оббiлений, піддатливий, перенiсся, зрiсся, надднiпрянський, юннат, вiйськкерiвник.

Переписати речення. Позначити орфограму – подвоєння приголосних, пояснити написання слів.

I лиш шумить осiннiй Київ за голубим моїм вiкном. (В. Сосюра.) Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір. (М. Вінграновський.) Лунають надднiпрянськi спiви, зозуля золото кує. (М. Рильський.) В снах віддзеркалена турбота денна. (В. Малишко.) Над пасмом туману вознiсся собор. (М. Левицький.) Для людської думки немає вiддалi. Бездонної бочки не наповниш. Позика не штука, та вiддача мука. (Нар. творч.)

Прочитати. Пояснити написання видiлених слiв.

Дивлюсь, аж супротив мене їде здоровенний запорожець. На конi збруя така, що незчисленнi грошi коштує… (П. Кулiш.) Це був князь палкий, вiдважний, незрiвнянний у бою. (Олександр Олесь.) Яка прекрасна й невблаганна осiнь… (О. Омельченко.) Моя печаль неподоланна. (С. Черкасенко.)

Прочитати поданi слова. Як вимовляються подовженi м’якi приголоснi? Виділені слова передати звукописом.

Волосся, колосся, знання, завдання, стаття, сiллю, пiччю, ллється, лляний, зрання, спросоння.

Переписати, на мiсцi крапок уставляючи там, де це потрiбно, букви. Позначити орфограми, пояснити написання слiв.

Занят..я, жит..я, безсмер..я, стат..я, лист..я, узлiс..я, рiл..я, сiл..ю, мiд..ю, повiс..ю, скатер..ю, мит..ю, радiс..ю, л..є, вил..ють, навман..я, бов..анiти, спросон..я.

Слова з подвоєнням та без подвоєння записати в двi колонки.

Гiлля, щастя, тiнню, дiлення, швидкiстю, розповiддю, даллю, буття, кров’ю, ртуттю, ллється, нiжнiстю, гордiстю, матiр’ю, навмання.

Переписати, на місці крапок уставляючи, де це потрібно, літери.

Нема вершини без підніж..я, немає неба без землі. (А. Бортняк.) Світ був переповнений сонцем і ніжною блакит..ю. (Ю. Збанацький.) А он букет Андріївської церкви возніс..я в небо. (В. Чуйко.) Дзвони різнотон..ям, перелун..ям ціле місто полонили вмить. (О. Лупій.) Дзвеніло жайворонків стоголос..я, волошки видивлялись з-під колос..я. (Я. Камінецький.) Спросон..я позіхнув кіс..лявий ліс. (Б. Костиря.) Ніжніст..ю повнит..ся серце, радість по жилах тече (О. Різниченко.) А світлих мрій кружляє зграя і в серці молодіст..ю грає. (О. Ющенко.)

Вiд поданих слiв утворити спiльнокореневi слова з подвоєнням. Позначити орфограму, пояснити написання слiв.

Наближати, звертатись, мовчати, визволити.

Пояснювальний диктант.

На сходi ранок ухопився за золоту гичку промiння i витягнув iз землi сонце. Зрiдка спросоння заскрипить журавель або гупне бiля якогось похиленого тину яблуко, проллється шипучим соком на траву, i знову тиша… Сумне осiннє смеркання. Мiсяць все щедрiше оббризкував сяйвом дерева i шлях. На ставку спросоння кахикнула качка.

З творiв М. Стельмаха.

Виписати з речень слова з подвоєнням через збiг та з подвоєнням на позначення подовжених м’яких приголосних у двi колонки.

Рвуть зiлля дiвчата, вiночки плетуть, а мої оченьки тiльки сльози ллють. (С. Руданський.) А тут нiч темна така, що тiльки навмання вгадуєш дорогу. (П. Кулiш.) В сивину неба ввiрчуються буравцi диму з хат унизу. (В. Винниченко.) I пахощi покошених полян лились медами в далечiнь бездонну. (М. Рильський.) Шумить дощ осiннiй, шумить монотонно, i сутiнь снується свинцево i сонно. (М. Лукiв.) На небi чистому ген хмара бовванiє. (Є. Гребiнка.)

Диктант з коментуванням.

Душа ласкава, наче озеро, i трохи синiм вiддає. (В. Стус.) Може, хмара грозова пролине тінню лиш легкою? (О. Середа-Загаєцька.) Кругом луги, лiси завмерли, горою нiсся тихий спiв… (Д. Загул.) Обiзвися ж, моя мелодiє, я за тебе й життя вiддам. (А. Малишко.) Серед поля ллється пiсня, вiє вiтер. (Олександр Олесь.) Мене сонце в степу лизало так, що й досi волосся лляне. (Б. Мозолевський.) Раптом звiддаля донiсся крик. (М. Левицький.) Лiс зустрiв мене як друга тiнню вiд дубiв крислатих. (М. Рильський.) Вересню, виглянь зiмли, хмарку злови за даллю! Милiй на плечi вона ляже пухнастою шаллю. (К. Дрок.)

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания