Спрага світла в добутках Н. С. Лєскова по розповіді «Овцебик»

Колекція творів: Спрага світла в добутках Н. С. Лєскова по розповіді “Овцебик»

Лєсков… – чарівник слова, але він писав не пластично, а – розповідав і в цьому мистецтві не має рівного собі

М. Горький

В 60-х роках минулого століття в російській літературі, як би особняком, існувала творчість чудового русско-го письменника-оповідача Миколу Семеновича Лєскова. Осіб-Няком тому, що він не прийняв душею устремління совре-менной йому літератури, відзначеної нігілістичними, ре-волюционними настроями. Він був проти нігілізму. Виступав із критикою роману Чернишевського “Що робити?». Лєсков не так оцінював героїв цього роману, як, наприклад, революційні демократи. Він уважав їх “необразлив і аполітичними, які не несуть ні вогню, ні меча».

Таким чином, в умовах тодішньої боротьби за ідеали революційних демократів Лєсков не опирався на їхні ідеї й на які-небудь ідеї взагалі. Унікальний випадок! Що це? Чистий художник? Нерозуміння сподівань суспільства? Думаю, що причини були набагато складніше. Письменник так само, як і все прогресивне суспільство, прагнув до дозволу болез-ненних проблем дійсності, але робив це по-своєму. Природно, нелюбов до політиканства позначалася на нього творчості

Уже в ранній розповіді “Овцебик» виявилися сильні й слабкі сторони творчості письменника. Герой розповіді Васі-Лий Богословський уперто шукає шляхи до зміни действи-тельности. Мені спочатку здалося, що в ньому є щось від “нових людей» типу тургеневского Базарова. Він так само, як “нові люди», чесний, ненавидить дворян-тунеядцев, настой-чиво агітує народ проти багатіїв і захищає бідняків

Але лесковский герой проте далекий від Базарова, у про-раз якого Тургенєв запам’ятав типові настрої епохи. Овцебик, мабуть, заслуговує лише жалості через наївність і непослідовність своїх учинків і ідей. У житті, безсумнівно, таких людей досить багато. Видимо, Лєсков виходив з міркувань саме максимального при-ближения героя до реальності. У результаті художня сторона добутків підсилювалася, але ідейна послаблялася

Повернемося до Овцебику. Вичерпавши всі можливості й середовищ-ства прилучення до життя, воно пішов з її. Хоча розповідь зовсім не зводиться до полеміки з революційними демократа-мі, у ньому протягали думки про напрасности боротьбу “нових людей» з несправедливостями життя. По суті – це ідея навіть не Лєскова. Вона живе з тої пори, коли людське суспільство початок себе усвідомлювати соціально розмежованим

Овцебик наділений рисами саме “лесковского» героя, людини своєрідного, чимсь привабливого, принима-ющего страждання народу, одночасно симпатичного саме-му авторові й віддаленого від нього, що розширює художест-венні можливості письменника

Заслуга Лєскова в процесі революційних преобразова-ний у тім, що він, як би не ставився до ідей революцион-них демократів, об’єктивно показує метання людей, ще не готових до сприйняття прогресивних ідей. Він також зобразив самовідданість цих героїв, що доходить до самозречення, жертовність представників нового поколе-ния, яким, на його думку, “нікуди йти».

Оцінюючи своє минуле, Лєсков напише: “Я блукав і відвертав, і став сам собою – тим, що я есмь. Багато чого мною написане мені дійсно неприємно, але неправди там немає ніде, – я завжди й скрізь був прямий і щирий… Я просто за-блуждался – не розумів, іноді підкорявся впливу…»

Свою помилку Лєсков бачив у тім, що хотів “зупинити бурхливий порив», що йому, навченому досвідом, уже по-здається “природним явищем».

Я, добре знаючи твору Лєскова, анітрошки не з-мневаюсь, що, незважаючи на всі його омани й ошибоч-ние погляди, гуманізм і внутрішній стихійний демокра-тизм, “спрага світла» були завжди прекрасними якостями цього художника

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания