Уживання м’якого знака

1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, ґедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк. 2. Для позначення м’яких приголосних у се­ре­ди­ні складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьо­мий, тьохкати. 3. Після з, с, ц у суфіксах – зьк(ий), – цьк(ий), ?ськ(ий), – зьк(о), – цько(о), – ськ(о), – иськ(о), ?зькість, – ськість: запорізький, індійський, близь­кість, людськість, вузько, хвацько, вій­сь­ко. 4. Після н у суфіксах – еньк-, – оньк-, – есеньк-, ?ісеньк?, – юсінь-: біленький, рибонька, то­ню­сі­нь­кий, че­пур­не­се­нь­кий, здоровісінький. 5. Після л перед наступним приголосним (крім л): більший, ковальський, кільце. 6. У родовому відмінку множини іменників жі­но­чо­го роду м’якої групи І відміни й се­ре­д­ньо­го роду на – нн(я), – ц(е) ІІ відміни: бажань, кі­лець; друкарень, робітниць. 7. У 3-й особі однини й множини дійсного та 2-й особі однини й множини наказового способу дієслів, а також у стягнених формах ін­фі­ні­ти­ва та зворотного афікса – ся(сь): будить, бу­дять, будь, будьте, винось, виносься, ви­но­сь­тесь. title=”hea
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания